Tartak
Сашко Положинський
Андрей Благун
Муха
Валik
Едik
Дiма
Андрій Іванович Благун , або "містер Крєпкій", народився 17 квітня 1974 року у місті Чернівцях на мості в автобусі... Така нестандартна поява на світ зробила Андрія міцним, витривалим і готовим до будь-яких сюрпризів життя. У гурті "Тартак" є просто незамінною особою, адже пише музику, відповідає за
бек-вокал та є, по сумісництву, хореографом. З дитинством пов*язано кілька незабутніх спогадів, як ось зламана при падінні зі сливи рука у 6 років, підбите око у четвертому класі, голена голова у п*ятому та вифарбуваний білим ірокез у шостому... Андрій був хлопчиком повним кохання до всіх, адже вже у яслах віддався щирим почуттям до бабусі-прибиральниці, у дитсадку - до дівчинки Наді, у дванадцять років голову Андрія почали відвідувати збочені думки, які, зазвичай, приходять на один-два роки пізніше. Освіту має вищу педагогічну та музичну. Окрім гурту "Тартак" ще цікавиться спортом, комп*ютерами та жінками, у цьому плані особливими привілеями користується Лів Тайлер, яку Андрій завжди радий бачити у себе вдома. Має слабкість до дуже дорогого одягу та клубних вечірок.
Сашко
жив у Луцьку, займався різними справами - вчився, гуляв, читав, бавився, слухав музику. Різну музику. Дуже різну музику. І завжди намагався випертись на сцену, мене так до неї тягнуло, що було все одно що робити, аби на ній. Кілька років носився з ідеєю створення власного музичного проекту, але все якось не складалося. Натомість складалося з іншим - був капітаном команди КВН, ведучим радіопрограм та концертів, диск-жокеєм місцевих нічних клубів, ну, і там все таке інше. Трохи співпрацював з нашими командами "Мухи в чаї" та "Макаров & Петерсон", але ж в кожному лобі світиться своя зірочка, тому хотілося мати щось своє (є-є-є!). Отож, ганяв у пошуках музикантів-однодумців по цілому Луцьку (до речі, обласний центр Волинської області), але нікого не знаходив. Мабуть, відсутність музичної освіти, слуху та голосу відлякувала від мене всіх, навіть справжніх панків.
Самoйло Андрій Михайлович, він же Муха, народився першого серпневого дня 1976 року у славному місті Луцьку. Першим спогадом дитинства був похорон Брежнєва, а якщо бути точним - похмура і страшна класична музика, яку тоді крутили по радіо та телебаченню. З того часу у Андрія трохи упереджене ставлення до неї,
хоча останнім часом Муха все-таки вирішив послухати її та, можливо, перемінити свою думку. Освіта середня спеціальна. У 1992-му році зробив на правому плечі татуювання у вигляді мухи, за що й отримав аналогічне прізвисько. У тому ж році створив групу "Мухи в чаї". Розпочавши з панку переграв майже всі стилі рок-музики. Був помічений у співпраці з місцевими гуртами "Вспишка абратно", "МММБ", "Основний показник". У 1998 році за запрошенням Сашка Муха приєднався до гурту "Тартак" і одразу ж поїхав у тур Червоної Рути. Враження від перебування у гурті Муха має настільки гарне, що поза "Тартаком" його життя губить свій сенс і перетворюється на існування амеби - за словами Андрія, він тільки їсть, спить та дихає... Це ще гірший випадок, ніж у Дімки, який до всього вищезгаданого ще додає перегляд телевізійних передач... Ось що робить "Тартак" з людьми.
Валентин Володимирович, народився 1 травня 1977 у місті Ново-Волинську. З самого дитинства Валік проявив у собі надзвичайні здібності до левітації
на меблі власної квартири, що приводило в жах його маму. Професійні нахили виявив рано. Натхненником хлопця був В. Висоцький та вертушка "Мелодія", на якій Валік у п*ять років прослуховував платівки виконавця... на 78 швидкості, а часом і у зворотному напрямку! Так само спонукала Валіка до перших кроків творчості і дуже жаліслива пісня "Пропала собака по кличке Дружок", яка і пробудила перші іскри таланту. Це і вилилось у професію Валіка - автослюсар-газоелектрозварювальник!
Косорапов Едуард Анатолійович, або просто Кос, барабанщик гурту, народився 7 травня 1974 року у місті Єлізово Камчатської області. У дитинстві був хлопчиком відважним, прагнув пригод і небезпеки. Напевно саме через це з друзями по двору у третьому класі вирішив змайструвати підводний човен, на якому планувалося здійснити рейс з Канева до Черкас. Готувалися хлопці ґрунтовно до цього небезпечного міроприємства, навіть десь відкопали велику лінзу - аби краще бачити мешканців підводного світу. З собою мали взяти усе найнеобхідніше - чашки, рушники, ложки, однак за тиждень, через брак деяких найважливіших запчастин, хлопці все-таки вирішили лишитися дома. Ще раніше у житті Едіка відбулися і перші любовні переживання - маленька білявенька дівчинка Аліна з дитсадка. Освіта у Едіка - сама що не є музична. Музична школа, музичне училище - як знав хлопець, куди його життя занесе. Як прийшов у "Тартак"? Працювали з Дімкою в Черкасах у різних музичних гуртах, аж раптом до хлопців прийшла геніальна ідея - запропонувати свої послуги Сашкові Положинському у якості ритм-секції. На телебаченні записали відео з своїм музикуванням, яке Сашкові одразу сподобалося - і ось воно, диво сталося! Щоправда Едік відмітив, що без психологічного пресингу тут не обійшлося - але терпіння і труд, як-то кажуть... Едік себе вважає гарним, молодим і чесним парубком, який любить веселі та шумні компанії. З музичних гуртів виділяє Red Hot Chili Peppers та Limp Bizkit. Віднедавна, а скоріш за все з часів психологічного пресингу на Сашка, Едік цікавиться працями Фройда. Ще читає класику - "Собаче Серце" та "Дванадцять Стільців". Едіка дратує безмежність людської тупості, без якої жити було б набагато простіше. Щастя дається йому нелегко, а через докладання певних зусиль. Щасливим він буде тоді, якщо музика вестиме його по життю, коли з ним поруч будуть рідні та близькі. Уліблений вираз - "Человеку ствойственно ошибаться"
Чуєв Дмитро Олександрович народився 10 серпня 1979 року у місті Черкаси, і є бас-гітаристом та наймолодшим учасником гурту "Тартак". Дитинство у Дімки було стандартно-радянське, без проблиску світла в кінці тунелю, з високими підвіконнями, дерев*яними іграшками та жорсткими ліжками. Та ніщо не зламало мрійливої натури хлопчика - у дитсадку Дімка закохався у дівчинку Яну... Мав щастя відвідувати школу з поглибленим вивченням англійської мови. Коли Дімка з Едіком вперше потрапили до гурту "Тартак", то музика хлопцеві спершу виявилася заважкою, та то нічого - стерпілося, злюбилося...
Тепер поза "Тартаком" Дімка веде життя самого звичайного юнака - їсть, спить та дивиться телевізор, хоча і ненароком обмовляється про якийсь таємничий проект... Про Дімку люди кажуть, що він хороший, тож хлопець їм охоче вірить. Поганого в собі не бачить нічого, а характеризує всього себе у трьох словах - добрий, хороший та чуйний. Слухає Morcheeba, Lauren Hill & The Fugees, у вільний час просвітлюється завдяки книзі свого життя - "Буквареві" і завжди із задоволенням дивиться "Кримінальне Чтиво". Мрії у Дімки скромні, далеко він не літає - була б нова бас-гітара - то було б кльово! А взагалі щасливим він бути може легко, без особливих зусиль - аби була музика! А на старості ще б свій дім, студію і велику купу грошей - яко компенсацію важкому радянському дитинству... Своїм кращим другом вважає Едіка, завжди радий бачити його у себе вдома, де вони будуть їсти, дивитися телевізор і ... і їсти. У людях терпіти не може необов*язковість, але сам може збрехати... якщо потрібно буде.
Хочу знать больше
на главную
